Методи, прийоми і засоби виховання

Методи, прийоми і засоби виховання

Метод виховання – це спосіб впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців з метою вироблення у них певних якостей. Метод може бути також визначений і як спосіб управління діяльністю, в процесі якої здійснюється самореалізація особистості, її соціальний і фізичний розвиток.

Прийом виховання – частина загального методу, окрема дія.

Засіб виховання – це вже не прийом, але ще й не метод. Наприклад, праця – засіб виховання, але показ, оцінка праці, вказівка ??на помилку в роботі – це прийоми, за допомогою яких організовується використання даного засобу з метою виховання.

До засобів виховання відносяться мова педагога, а також різна діяльність: трудова, ігрова, навчальна. Особливим засобом виховання є комунікативна діяльність (спілкування), оскільки при спілкуванні відбувається не тільки обмін інформацією, на і взаємний вплив учасників спілкування один на одного. До засобів відносяться також різні об’єкти, що використовуються як предметна підтримка виховного процесу (плакати, ілюстрації, репродукції, музичні та художні композиції, елементи естетичного оформлення навколишнього середовища тощо.).

Оскільки будь-який метод виховання на практиці здійснюється за допомогою певних засобів і прийомів, метод в його практичної реалізації можна визначити як систему прийомів і засобів. Разом з тим, в структурі кожного методу можливі різноманітні поєднання засобів і прийомів, що дозволяє враховувати конкретну ситуацію застосування методу.

Існують різні класифікації методів виховання. Так, за характером впливу виділяються методи переконання, вправи, заохочення і покарання (Н. Болдирєв, Н.К. Гончаров, Ф.Ф. Корольов та ін.). Більш узагальнена класифікація: переконання, організація діяльності, стимулювання поведінки (Т. Ільїна, І.Т. Огородніков). Відповідно до класифікації І.С. Мар’єнко, методи виховання поділяються на пояснювально-репродуктивні, проблемно-ситуативні, привчання, вправа, стимулювання, гальмування, керівництво, самовиховання.

В даний час найбільш поширена класифікація методів виховання за їх спрямованості (Г.І. Щукіна, Ю.К. Бабанський). Спрямованість методу – комплексна характеристика, що включає мету (навіщо застосовується), зміст (що формується), процес (як саме відбувається вплив, способи впливу на вихованця). Згідно з цією класифікацією виділяється три групи методів виховання:

– методи формування свідомості особистості;

– методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки;

– методи стимулювання поведінки і діяльності.

Взаємозв’язок мети, змісту і процесу в цій класифікації показана в табл. 5.2.